Ще не встигнули оговтатись від нововведень, що стосуються порядку здійснення перевірок інспекторами праці, як Законодавець пропонує новий проект Закону України «Про державну мову», яким запроваджується інститут нових контролерів – мовних інспекторів: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60953

Пропонуємо розглянути деякі положення нового законопроекту.

 

  1. Так, з метою сприяння функціонуванню української мови як державної у всіх сферах суспільного життя на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови, який є юридичною особою. В той же час зазначено, що Уповноваженого із захисту державної мови призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України. Уповноважений із захисту державної мови не є державним службовцем, має право займатись викладацькою, науковою і творчою діяльністю, медичною практикою, інструкторською та суддівською практикою зі спорту. Разом з тим, за умовами оплати праці й соціального забезпечення вказану посаду прирівняно до посади міністра. (ст.ст.48-50 Законопроекту).

Таким чином, вказана посада дає достатньо багато привілеїв та гарантій. Однак статус Уповноваженого із захисту державної мови чітко не визначений, що на нашу думку ускладнить захист прав та інтересів зацікавлених осіб.

 

  1. При Уповноваженому із захисту державної мови діє відповідна компетентна служба у складі 27 мовних інспекторів, які, на відміну від Уповноваженого із захисту державної мови є держслужбовцями (ст.51 Законопроекту).

При цьому, ініціатори Законопроекту досить дивно підходять до визначення кандидата на посаду мовного інспектора, пропонуючи вважати таким громадянина України, який отримав вищу освіту або науковий ступінь в галузі філології або науковий ступінь у галузі права. Погодьтесь, що не кожен, хто отримав вищу освіту за спеціальністю загальне мовознавство або є кандидатом юридичних наук може сам похвалитись бездоганним знанням української мови і не факт, що рівень таких знань є достатнім для інспектування інших.

 

  1. Не можливо не звернути увагу на наступні положення ст.54 Законопроекту:
  • «Особа може звернутися до Уповноваженого із захисту державної мови з інших підстав.»;
  • «Скарги подаються Уповноваженому із захисту державної мови в письмовій формі протягом двох років після виявлення порушення.»

Таким чином, перелік підстав для звернення зі скаргою в даному випадку не є вичерпним, що може стати приводом для зловживань. Окрім того, зі спливом двох років вже просто може не зберегтись достатніх доказів для доведення скоєння тих чи інших порушень. В той же час надходження скарги може стати підставою для здійснення мовного інспектування, яке по суті є перевіркою (ст.55 Законопроекту).

 

  1. Згідно ст.56 Законопроекту Уповноважений із захисту державної мови може ухвалити рішення про здійснення мовної експертизи за власною ініціативною.

Здійснення мовної експертизи, в свою чергу, надає Уповноваженому із захисту державної мови право одержувати на свою вимогу від органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від будь-яких юридичних осіб документи чи їх копії та іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, а також безперешкодно відвідувати вказані органи, підприємства, установи, організації тощо, бути присутнім на їх засіданнях.

При цьому слід також зазначити, що у випадку проведення мовної експертизи на підставі скарги, що надійшла до Уповноваженого із захисту державної мови, висновки і рекомендації щодо дотримання стандартів української мови за результатами такої експертизи будуть надіслані виключно заявникові (ст..57 Законопроекту). Тобто виникає логічне запитання, як тоді перевірити, чи дійсно проводилась мовна експертиза і чи дійсно для цього були правомірні та обґрунтовані підстави. За відсутності можливості переконатись у зворотному завжди буде залишатись можливість для зловживань відповідним правом.

 

  1. Згідно ст.ст.58,59 Законопроекту Уповноважений із захисту державної мови може ухвалити рішення про здійснення мовного інспектування за власною ініціативною.

Під час мовного інспектування мовний інспектор має право одержувати на свою вимогу документи чи їх копії та іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, від органів державної влади, органів місцевого самоврядування в Україні, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, інших суб'єктів господарювання державної чи комунальної форм власності; безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, бути присутнім на їх засіданнях; одержувати на свою вимогу документи чи їх копії та іншу інформацію від громадських об’єднань, політичних партій, юридичних осіб приватного права.

 

То ж на нашу думку, передбачені Законопроектом можливості Уповноваженого із захисту державної мови та мовних інспекторів в частині проведення інспекційних заходів відносно бізнесу є достатньо широкими, в порівнянні навіть за повноваження деяких вже існуючих контролюючих та правоохоронних органів.

 

Тому у випадку здійснення будь-яких інспекційних заходів (перевірок тощо) радимо звертатись до юристів!